«Творчість як дзеркало душі» - таку назву має виставка- портрет, присвячена 180-річчю від дня народження Еміля Золя – французького письменника, класика світової літератури і одного з найважливіших представників реалізму. Золя був також публіцистом, критиком та політичним активістом. Його романи представляють важливу епоху в історії французької літератури. Цей прозаїк стояв біля витоків жанру натуралістичного реалізму, який відстоював зображення життя таким, яким воно є насправді, з максимальною точністю і достовірністю, без безликого узагальнення.
Свою літературну діяльність майбутній відомий письменник почав в якості журналіста в Парижі. На початку 1860-х років він закінчив свої перші книги, які вже на той час відрізнялися несподіваним натуралізмом, а іноді і жорстокістю - романи «Казки до Нінон», «Сповідь Клода», «Марсельські таємниці», «Тереза Ракен».
Через деякий час Еміль Золя береться за роботу над своєю найважливішою та об'ємною працею - 20-томною сагою про сімейство Ругон-Маккари, де послідовно розповідає про життя однієї великої родини, зображуючи поступову еволюцію одних і тих самих персонажів на тлі важливих історичних подій. При цьому сімейство настільки велике, що різні його представники проникають практично в усі важливі верстви французького суспільства - від представників влади і буржуазії до пролетаріату і соціальних низів.
Хоч весь цикл і складається з 20 книг, між ними немає чітко вираженої сполучної сюжетної лінії: кожен твір - закінчена і самодостатня історія. Автор детально зображує устрій суспільства того часу, політичних і соціальних інститутів, побуту, різних підприємств. Перші книги цієї серії не здобули велику популярність серед читачів або критиків. Зате вже сьомий твір «Пастка» робить письменника справжньою зіркою і вирішує всі його фінансові проблеми.
«Ругон-Маккари »писалися з 1871 по 1893 роки. Багато з романів, що ввійшли до двадцятитомного циклу, стали культовими і сприймаються як самостійні твори. Це, наприклад, знамениті «Жерміналь», «Нана», «Черево Парижа», «Людина-звір».
Двадцять книг із серії «Ругон-Маккари» - головне літературне досягнення письменника, яке забезпечило йому вічну славу і шану в історії літератури.
Сьогодні спадщина Еміля Золя - важливий і невід'ємний етап в історії становлення французької літератури, а також вершина жанру натуралізму. Сучасні читачі у відгуках про книги Еміля Золя переважно наголошують на тому, наскільки детально і цікаво письменник передає життя суспільства середини XIX століття. І нехай при цьому в його творах практично відсутня інтрига, вони представляють собою важливу історичну цінність.
Комментариев нет:
Отправить комментарий