На скибку хліба я дивлюся, Рум’яну, білу, запашну. На скибку хліба я молюся, До неї руки простягну. Молюсь за тих, хто скибки тої Не дочекавсь, заснув навік Зими холодної, лихої В той чорний, 33 – ій рік. Минуле століття пронеслось над Україною страшним голодомором 1932 –1933 років. Указом президента В.А.Ющенка було запроваджено День пам’яті жертв голодоморів, який щороку відзначається в четверту суботу листопада. Голод 1932-1933 рр. – наслідок розрухи, прорахунків економічної політики, що призвело до дезорганізації й деградації сільськогосподарського виробництва, непосильних для селян хлібозаготівель, надмірного хлібного експорту, небажання колгоспників працювати в громадському господарстві, конфіскації владою у селян продовольчих запасів. Безпосередньою причиною голоду стала примусова, з широким застосуванням репресій колективізація, проведення згубної для селянства хлібозаготівельної кампанії, грубі адміністративні методи керівництва колгоспами. Дуже важко усвідомити, що на найродючіших землях однієї із найпотужніших у світі землеробських цивілізацій в цілком нормальний за урожайністю рік загинуло від голоду, за різними відомостями, від 3,5 до 10 млн. людей, майже третина яких – діти. Наша панорама фактів «Ціна хлібної скоринки» присвячується пам’яті мільйонів селян, які загинули мученицькою смертю від голоду 1932 – 1933 років.

Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його. З метою привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства щорічно проводиться міжнародна акція «16 днів проти насильства». Дати проведення акції (із 26 листопада по 11 грудня) є символічними. Вони створюють своєрідний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства ( у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок), боротьби зі СНІДом, рабством та дії щодо захисту прав людини. «За світ без насильства» - так називається цикл наших виставок в межах акції «16 днів проти насильства». «Зупинимо насильство над жінками» (25 листопада- Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками) «Попереджений – значить захищений» (1 грудня -Всесвітній день боротьби зі СНІДом) «Мистецтво жити разом» (3 грудня - Міжнародний день людей з інвалідністю) «Булінг: правові аспекти» (10грудня - Міжнародний день прав людини)

Революція Гідності – це термін, який визначає політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від курсу на Європейську інтеграцію. Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності. Матеріали виставки - історичної події «Ми є народ, якого не здолати» розповідають про етапи Єврореволюції, про життя Майдану в ті дні вже восьмирічної давності. Український народ повірив у своє майбутнє і довів, що нація спроможна на захист своєї свободи. Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства. Але ці зміни дісталися нам дорогою ціною - ціною дуже багатьох людських втрат. Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Передовсім вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Кожен з нас - частинка народу, який творить нову історію України, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети.

«Усі люди мають недоліки - хто більші, хто менші. Ось чому і дружба, і допомога, і спілкування були б неможливими, якби не існувало між нами взаємної терпимості» Г. Гвічардіні - італійський історик, філософ-гуманіст 16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності. Що означає поняття «толерантність»? Чи завжди ми в житті толерантні до інших людей? Які якості має толерантна людина, і як їх виховати в собі? Відповіді на ці та багато інших запитань дає наш мультимедійний урок «Стосунки рівності й поваги».

• «Той, хто бажає побачити живого Бога, хай шукає його не на пустому небосхилі власного розуму, а в людській любові». • «Кожна людина відповідальна перед усіма людьми за всіх людей і за все». • «Милосердя є найвища форма людського існування». • «Краса врятує світ». • «Перестати читати книги — отже, перестати мислити». Це лише декілька цитат Федора Михайловича Достоєвського (1821 - 1881) – одного із найзначніших і найвідоміших російських письменників та мислителів, творчість якого знають та вивчають у всьому світі. До 200-річчя видатного письменника Публічна бібліотека Білгород-Дністровської територіальної громади підготувала виставку - літературний портрет « Достоєвський і його світогляд» . Творчість Достоєвського — це наче вир ідей і пристрастей. Він весь у пошуках. В його світогляді зійшлися дві тенденції: одна — спасіння тільки «общиною», «скопом», і то рівно для всіх, хоч і ціною свободи одиниць, а друга — спасіння душ у моральній силі одиниці. Багато творів Достоєвського містять сильний акцент на християнстві та його посланні про абсолютну любов, прощення та милосердя, досліджені у царині його особистості, яка зіткнулась із усіма життєвими негараздами. Серед найвідоміших його творів: «Злочин і покарання» (1866), «Ідіот» (1869), «Демони» (1872) та «Брати Карамазови» (1880). Багато літературознавців оцінюють Федора Достоєвського як одного з найбільших психологів світової літератури, вважаючи його справжнім дослідником людської душі, який вплинув на розвиток літератури всього світу і духовний розвиток людства в цілому.