среда, 30 ноября 2022 г.

3️⃣0️⃣0️⃣-РІЧЧЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

     МОРСЬКІ ПРИКОРДОННИКИ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ЗАХОДІВ, ПРИСВЯЧЕНИХ ОДНІЙ З КЛЮЧОВИХ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ ПОДІЙ 2022 РОКУ             

     Напередодні ювілейної дати в публічній бібліотеці Білгород-Дністровської громади, моряки-прикордонники взяли участь у літературному екскурсі «Особистість поза часом і простором» присвяченому видатному діячу.

   Охоронці морських кордонів говорили про життєвий та творчий шлях Григорія Савича Сковороди, пригадали та знову пізнали рядки творів письменника, знайомились з ілюстраціями до них. Також військовослужбовці взяли участь у літературному квесті, в ході якого продовжували афоризми філософа та розшифровували його найвідоміші вислови.

«Його називали найвільніша людина на землі, слава української, європейської і світової філософії – Григорій Сковорода.



    Сам же він ніколи не називав себе філософом. А свої трактати, листи найчастіше підписував так: «старець», «старчик», «пустельник» або «студент Григорій Сковорода». Першу половину життя Сковорода провів у мандрах за знаннями: обійшов пів університетської Європи, а в другій половині розносив набуті знання по рідній землі. Поет вірив, що домандрує до такої людини, котра потребуватиме і його поради. Але духовна кар’єра не приваблювала мислителя. У свідомість сучасників і нащадків Г. Сковорода увійшов, як народний вільнодумний філософ, мандрівний учитель життя»,- зазначив Валентин Іванович.
  
  
   
Сковорода жив, пізнавав світ і творив в дорозі. Постійно мандрував, постійно, так би мовити, користувався простором… Його думки бігли натрудженим шляхом за горизонт. Філософ стверджував: «Життя ж наше – подорож». Мислитель Г. Сковорода вважав, що людина має два серця: старе і нове. У людини, з одного боку, є старе, або земне, матеріальне, гріховне, інстинктивне серце, а з іншого – нове і чисте, спокійне, тихе, вічне і прозорливе».



    Кредо Г. Сковороди: жив, як учив, і вчив, як жив.


    Життя не розходиться з принципами. Життя, як жанр. І це викликає захоплення. Іншого такого представника практичної моральної філософії немає.

Саме в рік, коли Україна відзначає
300 років з дня народження Г.С. Сковороди, російський агресор знищує його музей в с. Сковородинівка, де завершив свій земний шлях видатний філософ. Захисники, курсанти та присутні гості зійшлися в думці, що українську культуру знищити неможливо.

пятница, 25 ноября 2022 г.

Ціна хлібної скоринки




    Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років. В 2022 році цей День відзначається 26 листопада. Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Смуток огортає душу, коли вчитуєшся і осмислюєш написані в книжках події тих часів, слухаєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була.





    В Публічні бібліотеці експонуються різноманітні книги та посібники на платформі пам’яті «Голодний рік, як чорна п’ятниця над краєм змореним літав», що розповідають про причини та наслідки голодоморів на території Бессарабії.
    Саме література краєзнавчого характеру має великий попит серед користувачів. Кожна книга з цих виставок - окремий місточок, що єднає нас з минулим, допомагає розібратись в білих плямах історії нашої Держави.

понедельник, 21 ноября 2022 г.

День Гідності та Свободи

     Революція Гідності – це термін, який визначає політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від курсу на Європейську інтеграцію.

     Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності.


                                                

         Матеріали виставки- історичної події  «Ми є народ, якого не здолати» розповідають про етапи  Єврореволюції,  про  життя Майдану  в ті дні вже восьмирічної давності.  Український народ повірив у своє майбутнє і довів, що нація спроможна на захист своєї свободи.

    Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства. Але  ці зміни дісталися  нам дорогою ціною - ціною  дуже багатьох людських втрат. Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Передовсім вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Кожен з нас -  частинка народу, який творить  нову історію  України, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети.

 

 

вторник, 15 ноября 2022 г.

Андрій Малишко - Солов'їне серце України

І коли цілували
каміння й сушу,
І коли вривались
у київські брами,
Ти слалась на серце
й лягала на душу,
Дорого під яворами!
Дорого під яворами….







    Ім’я Андрія Малишка вже давно вписано в історію української літератури. Він – поет могутнього ліричного обдарування. Творчість Малишка розвивалася в річищі української народнопісенної традиції. Мабуть, тому його поезія так легко спромоглася встановити й зворотний: десятки Малишкових творів «пішли в народ» і, покладені на музику, стали воістину народними піснями.
    В свідомості поета найглибше вкоренилися такі вагомі для трудящого люду поняття, як совість, правда, порядність і чесність. Саме вони стали для поета морально-психологічною домінантою творчості. Знаменно і те, що ці поняття в поезіях Малишка безпосередньо асоціюються із заповітами його предків – чесного селянського роду, який своїм життям дав майбутньому поетові конкретні уроки людяності і трудової гідності…
    За своє життя поет видав близько 40-ка збірок. Малишко полишив нам не тільки пісенну й поетичну спадщину, він також є автором значної кількості публіцистичних та літературно-критичних творів. Написав тексти пісень до фільмів: "Макар Нечай" (1940 р.), "Богдан Хмельницький" (1941 р.), "Роки молодії" (1942 р.), "Щедре літо" (1950 р.), "Долина синіх скель" (1956 р.), "Лілея", "Таврія" (1959 р.), "Чорноморочка" (1960 р.), "Абітурієнтка" (1973 р.). А також сценарії до кінокартин: "Навіки з російським народом" (1954 р.), "Квітуча Україна" (1961 р.), "Ми з України" (1962 р.)

четверг, 10 ноября 2022 г.

Жіночі голоси в вітчізняній літературі



 
Ірен Роздобудько – талановита письменниця, поетеса, журналістка.



       Авторка понад 20 романів і 5 кіносценаріїв, лауреат багатьох престижних премій, неодноразова переможниця літературного конкурсу «Коронація слова»…







    Вона успішно працює в різноманітних жанрах і кожний новий її роман – це справжня радість для читачів.




















    В листопаді Ірен Роздобудько відзначила свій ювілей – 60 років.
З цього приводу Публічна бібліотека представляє виставку творів Ірен та запрошує читачів ознайомитись з її творчістю.




среда, 9 ноября 2022 г.

День української писемності та мови



 
    9 листопада - День української писемності та мови, яке обов’язково відзначають в бібліотеках. За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. 



    Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Про це розповідали відвідувачам в Публічній бібліотеці під час історичного огляду «О, мово рідна! Слово рідне!»


Всеукраїнський Радіодиктант єдності в бібліотеках Білгорода-Дністровського



    Бібліотекарі та користувачі долучилися до всеукраїнського Радіодиктанту національної єдності – 2022.
 

    Він транслювався онлайн об 11:00. Авторка тексту - українська письменниця та режисерка Ірина Цілик, читала в прямому етері акторка Ада Роговцева.



  Поетичний колаж «Кохання Тараса Шевченко». Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково : щороку навесні Великий Ко...