Андрій Малишко - Солов'їне серце України

І коли цілували
каміння й сушу,
І коли вривались
у київські брами,
Ти слалась на серце
й лягала на душу,
Дорого під яворами!
Дорого під яворами….

    Ім’я Андрія Малишка вже давно вписано в історію української літератури. Він – поет могутнього ліричного обдарування. Творчість Малишка розвивалася в річищі української народнопісенної традиції. Мабуть, тому його поезія так легко спромоглася встановити й зворотний: десятки Малишкових творів «пішли в народ» і, покладені на музику, стали воістину народними піснями.
    В свідомості поета найглибше вкоренилися такі вагомі для трудящого люду поняття, як совість, правда, порядність і чесність. Саме вони стали для поета морально-психологічною домінантою творчості. Знаменно і те, що ці поняття в поезіях Малишка безпосередньо асоціюються із заповітами його предків – чесного селянського роду, який своїм життям дав майбутньому поетові конкретні уроки людяності і трудової гідності…

    За своє життя поет видав близько 40-ка збірок. Малишко полишив нам не тільки пісенну й поетичну спадщину, він також є автором значної кількості публіцистичних та літературно-критичних творів. Написав тексти пісень до фільмів: "Макар Нечай" (1940 р.), "Богдан Хмельницький" (1941 р.), "Роки молодії" (1942 р.), "Щедре літо" (1950 р.), "Долина синіх скель" (1956 р.), "Лілея", "Таврія" (1959 р.), "Чорноморочка" (1960 р.), "Абітурієнтка" (1973 р.). А також сценарії до кінокартин: "Навіки з російським народом" (1954 р.), "Квітуча Україна" (1961 р.), "Ми з України" (1962 р.)