День слов’янської писемності і культури.

День слов’янської писемності і культури.

   Міста і села одяглися зеленню, наче приготувалися до важливого для всіх нас свята - Дня слов'янської писемності і культури, яке щорічно відзначається 24 травня, на знак подяки і шани двох братів - Кирила і Мефодія, творців слов'янської писемності. 

    Рівноапостольні брати Кирило і Мефодій – слов’янські просвітителі та проповідники християнства у IX столітті на території Моравії, за походженням болгари. Брати були ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі. Слов’янська писемність була створена близько 862 року.
  Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

   Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов'янських літератур.

   В центральній міській бібліотеці пройшла історична панорама «Свято духовної краси».

Ювілейна орбіта

 

Ювілейна орбіта «Я син народу, що вгору йде…»

в Білгород-Дністровській центральній міській бібліотеці ім. М. Горького

    У 2016 році Україна відзначає 160-річний ювілей від дня народження і 100-річчя від дня смерті Івана Франка, одного з найвидатніших духовних провідників нашої Батьківщини.

   За словами М. Рильського, «Іван Франко – розум і серце українського народу, - незрівнянний за своєю багатогранністю і могутнім інтелектом навіть серед найбільших умів людства. Великий письменник і поет, драматург, критик і дослідник літератури, історик і філософ, фольклорист і етнограф, соціолог і економіст, він був першорядним публіцистом, видавцем, одним із головних діячів в українському поетичному житті останньої чверті XIX – початку XX століття».

     Навчався в Львівському, Чернівецькому і Віденському університетах. У 37 років захистив дисертацію і здобув ступінь доктора філософії Віденського університету, а в 50 став почесним доктором Харківського університету. Франко один з небагатьох у світі авторів, який вільно писав трьома мовами — українською, польською і німецькою, а перекладав з 14 мов. Розпочав свою літературну діяльність у 12 років - перший твір опублікував у 18. Він прожив неповних 60 років, а написав близько шести тисяч творів — літературних, публіцистичних, наукових. В особі Івана Франка українська нація здобула геніального творця універсального значення. Йому належать класичні зразки творчості в сфері художньої культури, духовного будівництва нації, народознавства, філософії історії і Людини.

     В ЦМБ ім. М. Горького відбулася ювілейна орбіта «Я син народу, що вгору йде» присвячена життю і творчості І. Франка. Бібліотекарі розповіли присутнім учням цікаві подробиці біографії письменника, представили і прокоментували інформаційну виставку «Я син народу, що вгору йде», а також продемонстрували відеофільм «Іван Франко» з проекту «Видатні Українці», та познайомили з шедевром поетичної майстерності - збіркою «Зів’яле листя», якій у цьому році виповнюється 130 років.

      Іван Франко був сильною індивідуальністю, як людина та високо освіченою, як вчений. На довгі роки він залишається незабутнім та неповторним в своїх творах.

 
 
 
 

 

 

 

 

Встреча с братьями Капрановыми.