«Незламна сила волі й духу»

«Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ — нацією, країна — державою» М.Грушевський У кожного народу є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків. До таких велетнів української національної культури належить Михайло Грушевський (1866-1934) – визначний історик, археолог, літературознавець, соціолог, публіцист, письменник, організатор української науки, громадсько-політичний і державний діяч, засновник Української Народної Республіки. 29 вересня відзначається 155-річниця від дня народження Михайла Грушевського. До цієї дати в читальному залі центральної міської бібліотеки ім.М.Горького оформлена книжкова експозиція та проведено з відвідувачами літературно-історичний калейдоскоп «Незламна сила волі й духу».

Бабин Яр….. Тут розстрілювали, тут спалювали трупи і тут просівали попіл. Після Другої світової війни назва київського яру стала символом людської трагедії. Саме з цією київською місцевістю пов’язують початок Голокосту в Європі. 29 вересня Україна відзначає вже 80-ті роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Напередодні цієї страшної дати в центральній міській бібліотеці ім. М.Горького було проведено годину пам’яті «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії» для підоблікових осіб Білгород-Дністровського центру пробації. 29 вересня 1941 року нацисти знищили в Києві десятки тисяч громадян, мешканців міста, більшість з яких були євреями. Серед невинно закатованих були тисячі українців, росіян, громадян інших національностей. Усі 778 днів німецької окупації в Києві тривали розстріли і насильства. Злочини в Бабиному Яру перевершили всі відомі до цього часу трагедії. За даними Музею історії Києва, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 тисяч людей, з них приблизно 65–70 тисяч євреїв. Бабин Яр - це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує, як важливо запобігати насильству та берегти мир. Наш обов’язок – пам’ятати про цю страшну трагедію, щоб ніколи таке не повторилося, та гідно шанувати пам’ять жертв цього злочину нацистського режиму незалежно від їхньої національності, віросповідання чи політичних поглядів – євреїв, ромів, українців, росіян, полонених червоноармійців, кожного, чий земний шлях обірвався в Бабиному Яру.

«Фронт у тилу ворога»

Я той, що греблі рвав. Я не сидів у скелі, Коли дуби валились вікові У партизанській лісовій оселі На пережовклій, стоптаній траві. П. Воронько До Дня партизанської слави в читальному залі центральної міської бібліотеки ім.М.Горького оформлена виставка військової прози

матеріали якої містять інформацію про підпільну діяльність та партизанський рух в роки Другої Світової війни. Щороку 22 вересня Україна відзначає День партизанської слави. Українці вшановують учасників партизанського руху, тих ,хто наближав Велику перемогу, проводячи боротьбу у ворожому тилу. Тож пам’ятаймо про тих, хто віддав за нас найдорожче – своє життя, щоб ми з вами мали мирне небо над головою.

21 вересня працівники центральної міської бібліотеки ім.М.Горького спільно з бібліотекою для дітей та юнацтва ім. В.Катаєва долучилася до профорієнтаційного заходу «Ярмарок професій» для учнів 8-11 класів в парку Миру організованим Білгород-Дністровським Центром зайнятості.

18 вересня відзначається 180-та річниця від дня народження Михайла Петровича Драгоманова (1841–1895) – видатного українського вченого-історика, літературознавця, публіциста, фольклориста, філософа, просвітителя, педагога, суспільно-політичного й громадського діяча. Драгоманов – активний діяч Київської громади, засновник Вільної української друкарні в Женеві та «Женевського гуртка», засновник першого громадсько-політичного журналу «Громада» (1876), один із організаторів «Старої громади» у Києві (1859-1876), доцент Київського університету Св. Володимира (1870-1876), професор Софійського університету (Болгарія) (1889-1895), очільник осередку української політичної еміграції в Женеві (1876-1889). Брат письменниці та громадської діячки Олени Пчілки, дядько Лесі Українки. До ювілею М. П. Драгоманова публічна бібліотека Білгород-Дністровської міської територіальної громади запрошує усіх бажаючих познайомитись з життєвим і творчим шляхом видатного українця на книжковій експозиції «Високе світло імені і слова»

«Білгород-Дністровський в віршах омріяний, в піснях оспіваний, в живописі змальований»

Плещут волны лимана седого, Крепостная на страже стена. Нынче день Аккермана родного, Память праздником вечно сильна. (В.Дудаш)

- саме так називається книжкова мозаїка в читальному залі центральної міської бібліотеки ім..М.Горького, присвячена Дню нашого рідного міста. Історичні факти, архітектурні пам’ятки, культурна спадщина, наші видатні земляки – матеріали за такими темами представлені на ній. Приємним сюрпризом напередодні свята став цінний подарунок від в.о. голови Білгород-Дністровського болгарського культурно-просвітницького товариства Василія Георгійовича Кащі - книги по історії нашого краю авторів Івана Грека та Миколая Михайличенка, за які ми дуже вдячні. Білгород-Дністровський в віршах омріяний, в піснях оспіваний багатьма авторами. Вітаючи наше рідне місто зі святом, процитуємо одного з найкращих його співців – Владислава Місюка. Белый город Тут круглый год зеленая трава, Тут в парках соловьи поют ночами, Тут древняя история жива, Заснувшая под нашими ногами. Когда-то, в незапямятные дни, Торгуя, греки плавали по миру. И, встретившись со скифами, они На счастье основали город Тиру. Шел чередой народов караван, И сгинули в веках все эти люди. Но жив мой славный город Аккерман И жить еще, и песни петь он будет. Под южным солнцем зреет виноград И рыбу ловят смуглые подростки. Так будь же ты и счастлив, и богат, Мой Белый город – Белгород-Днестровский.

«Зі сторінки на екран»

11 вересня відзначають День українського кіно - свято всіх причетних до створення вітчизняного кінематографа, а також його відданих цінителів. Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. День українського кіно, встановлений Указом Президента в 1996 році, святкується щороку в другу суботу вересня та майже співпадає з днем народження Олександра Довженка (10 вересня 1894 - 25 листопада 1956) - засновника українського та класика світового кінематографа, письменника, кінорежисера, кінодраматурга, художника. До цієї дати відвідувачам публічної бібліотеки Білгород-Дністровської міської територіальної громади в бібліотечному кінозалі

було запропоновано перегляд художнього фільму «Незабутнє» (1967р.), знятого Юлією Солнцевою за мотивами кіноповісті О. Довженка «Україна в огні».