Поетичний колаж «Кохання Тараса Шевченко».

Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково : щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу.

 Про Шевченка ми чуємо з дитинства, говоримо про нього як про поета, борця, пророка, художника, і здається, все знаємо про нього, та все ж знову і знову  відкриваємо для себе щоразу іншого, нового поета.

В цьому році Великому Кобзареві  виповнилося 210 років. До ювілею Шевченка в Публічній бібліотеці було проведено поетичний колаж «Кохання Тараса Шевченко». : 6  березня до бібліотеки завітали студенти І курсу Білгород-Дністровського фахового коледжу природокористування, будівництва та комп'ютерних технологій. А 7 березня – військовослужбовці 23 загону морської охорони.

Працівники бібліотеки звернулися у своїй розповіді до найпотаємніших сторінок  особистого життя Тараса Шевченка. Будучи емоційною і чутливою натурою, як і кожен поет, він  часто закохувався.

Тарас Шевченко був глибоко нещасним в особистому житті. Мало кому в коханні так не щастило, як йому. Маючи унікальні таланти, гострий розум, товариську вдачу, привабливу зовнішність, він, здавалось би, був приречений на успіх у жінок. Та особисте життя у великого українця так і не склалося. Не судилося Тарасові Шевченку продовжити свій родовід у наступних поколіннях. Не вдалося йому одружитися - пекуча мрія кобзаря про дружину, дітей,про родинне щастя залишилося маревом, яке весь час манило-кликало й зникло в каламутному вирі життя. Але ми погрішили б проти істини,якби сказали,що Шевченко не зазнав радості кохання. Кохав він, кохали його…

Вісім прекрасних троянд, вісім жінок, коханих було у житті Шевченка, та нажаль, вони всі зів’яли так і не подарувавши поету справжнього кохання.

Але залишилось слово, яке не має обмежень у просторі, увічнив себе як єство всього народу, як долю і характер України. Тож хай назавжди у ваших серцях горить іскорка любові до поезії, яку засвітив Великий Кобзар.

 

17 лютого 2024 року замісниця директора КУ «ПББД» Возна Ірина та завідувачка відділом обслуговування дітей та юнацтва Кравченко Алла долучилися до благодійного проекту від Центру психологічної підтримки «Джерело» та провели зустріч з з учасниками групи підтримки ВПО і представили літературну візитівку  «Сучасні українські письменники та поети: творчість та активна громадянська позиція ».

Працівниці бібліотеки зворушливо розповіла про сучасну українську літературу, яку творять чимало талановитих письменників та поетів: Юрий Андрухович, Сергій Кокотюха, Оксана Забужко, Ірен Роздобудько,Сергій Жадан,  Люко Дашвар,Василь Шкляр, Світлана Талан та інші. На сучасному етапі розвитку української літератури творча доля письменника не обмежується лише письменницькою діяльністю, це ще й служба у ЗСУ, і волонтерська допомога.

Бібліотекарки продемонстрували добірку творів сучасних українських письменників, рекомендаційні списки літератури, буклети патріотичної тематики з творів авторів сучасної української літератури, пролунали авторські вірші, наповнені болем, стражданням, але незламною вірою в Перемогу.

 

Краєзнавчий круїз «Літературні скарби Білгорода-Дністровського»

Щорічно 3 березня відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів. В рамках реалізації проекту «Коворкінг» (простір творчого самовираження) до цього свята в читальній залі Публічної бібліотеки відбулася приємна зустріч з чудовими, талановитими людьми. Учнів 9-го класу міського ліцею «Лідер» познайомили з письменницями міста: Вікторією Осадчук, Наталією Кобзєвою, Анною Колєсніченко.

Під час краєзнавчого круїзу «Літературні скарби Білгорода-Дністровського» поетеси цікаво та змістовно доносили своє літературне слово до юнаків та дівчат, знайомили зі своїми книжками. Всі з задоволенням слухали вірші і захопливі історії, аплодували, посміхалися. Було приємно бачити зацікавлені та сяючі очі присутніх.

Бібліотекарі підготували книжкову виставку «Магія пера» та зробили огляд представлених матеріалів.

 Патріотична година «Великий день єднання».

16 лютого в Україні відзначається день єднання. Це зовсім молоде свято, яке має згуртувати українців і показати, що ми – єдиний народ. 2 роки тому на тлі чуток про вторгнення росії в Україну Президент України Володимир Зеленський заявив про створення нового свята та підписав відповідний Указ № 53/2022 «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства».

Дата 16 лютого була обрана не випадково – саме у цей день, за розвідувальними даними західних країн, зокрема США, могло розпочатися повномасштабне вторгнення російської армії до України.

Зовнішні й внутрішні виклики, що постали сьогодні перед нашою країною, вимагають від кожного з нас консолідації та відповідальності!

Сьогоднішня велика війна фактично стала критичною точкою об’єднання українців довкола спільних цінностей. Ми спільно обирали проєвропейський курс розвитку і відмовилися від будь-яких зв’язків із росією.

15 лютого у Публічній бібліотеці проведено патріотичну годину до Дня єднання «Великий день Єднання». Бібліотекари розповіли присутнім на заході особам міра покарання, яких не пов’язаних з позбавленням волі Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області. що з початком повномасштабної війни українська нація показала небачений досі приклад консолідації суспільства. Українці об’єднані як ніколи — голими руками зупиняють танки та БТРи, виходять на мітинги в окупованих містах, бо покірно мовчати не вміють. Кожен українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну як волонтер, журналіст, хакер, кухар, водій, митець тощо.

Війна стерла усі хиткі насадженні конструкти, що вносили роз’єднання, усвідомлення української ідентичності невідворотно викристалізовується в кожному громадянині України. Зараз головний механізм консолідації українського суспільства має полягати у припиненні висування будь-яких пропозицій та ідей, що роз’єднують нас. Українці повинні об’єднатися не лише задля перемоги, а й задля майбутнього процвітання нашої країни.

На заході було продекламовано багато патріотичних віршів, показано декілька патріотичних відеороликів, представлено тематичну книжкову виставку.

В єдності наша сила!

 Творча панорама за повістю І.Нечуя – Левицького

«Микола Джеря» відбулась для ліцеїстів Білгорода – Дністровського

В рамках краєзнавчої діяльності фахівці Публічної бібліотеки організували для учнів 10-х класів Міського ліцею «Лідер» цікаву зустріч з Олександром Маркевичем – краєзнавцем, журналістом, головним редактором міської газети «Торнадо», який також є лектором в клубі «Краєзнавець», що діє в Публічній бібліотеці.

Юнаків та дівчат познайомили з результатами кінопроєкту «Джеря. Написання сценарію»

«Джеря. Написання сценарію» - проєкт препродакшену дебютного повнометражного ігрового фільму «Джеря. А завтра була воля» режисерки Ірини Правило за мотивами повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря», сюжет якої тісно пов'язаний з нашим краєм.

У рамках проєкту були здійснені мандрівні експедиції у Черкаську, Вінницьку та Одеську області, проведені круглі столи у м. Вінниці, м. Одесі, створений літературний сценарій майбутнього фільму, проведені перші кастинги, відзнятий тизер (атмосферне відео).

Під час заходу Олександром Маркевичем було також представлено документальний фільм «Джеря. Щоденник», присвячений мандрівним експедиціям, уривки сценарію до майбутнього повнометражного фільму та тизер «Джеря. А завтра була воля». Після перегляду відбулося обговорення щодо напрацювань та наступних етапів реалізації кінопроєкту.

Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду, департаменту культури та туризму Одеської міської ради.

Кінострічку почали створювати ще в 2019 році, але із-за війни зйомки не було закінчено. Музику до фільму написано на основі наспіву «Плач молодої на могилі матері» із досліджень етнографа Марії Пилипчак. Зйомки деяких сцен планувалися і в Одеській області, а саме у місті Білгород-Дністрвському, у селах Випасному(Кривда), Турлаки, Шабо та іншіх, саме там де за сюжетом твору пройшов нелегкий шлях головного герою.

Ірина Возна - заступниця директора КУ «Публічна бібліотека Білгород – Дністровської міської територіальної громади» розповіла про повість Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря» написану у 1876-му році, в якої описане життя Миколи Джері та його сім’ї, а також життя людей під гнобленням панщини та боротьбу з нею. Сюжет цього твору тісно пов'язаний з нашим краєм. Провела огляд літератури цієї тематики. Запросила бажаючих до бібліотеки для самостійного прочитання.