понедельник, 26 февраля 2018 г.

Караван історій

Караван історій про кохання українських письменників в Білгород-Дністровській центральній бібліотеці ім.Горького

   Усе прекрасне на Землі створене з любові до коханих. Віками ми намагаємось пояснити цей загадковий стан людини. Не одне покоління письменників, музикантів, художників виразили це почуття в слові, музиці, картині.
   Творчість будь-якого поета чи прозаїка – це, передусім, історія його кохання, зрад, інтриг і пристрастей. Такі історії не схожі між собою, кожна має свою родзинку та особливе значення, і в тому, мабуть, головна принада любові. Для письменників кохання наче світло в кінці тунелю – без нього життя перетворюється на темряву, бруд та вічні пошуки себе.
   Як любили, переживали палкі, часами й трагічні, миті життя українські письменники, хто давав літературним геніям натхнення для творчості, а часом доводив їх до відчаю – саме про цей потаємний досвід їхніх сердець і розповів караван історій «Любов наснага – любов журба», який пройшов 21 лютого в центральній міській бібліотеці ім. М. Горького. А епіграфом заходу стали слова відомого українського поета Василя Симоненка:
Мені здається, - може, я не знаю,
Було і буде так у всі часи:
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси.
І тому світ завжди благословляє
І сонце, що встає, і серце, що кохає.
   На зустрічі була представлена низка історій кохання українських класиків – Григорія Сковороди, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Павла Тичини, Олександра Довженка, Олени Теліги, Василя Симоненка. Кожну історію було прикрашено українськими ліричними піснями у виконанні творчого колективу «Колорит» (керівник В. Кисса), які не залишили байдужим нікого з присутніх, сприяли теплій та затишній атмосфері заходу.
Музика кохання звучить в кожному з нас. Нехай доля буде прихильною і подарує кожному вірне і щасливе кохання, щоб розквітло воно добром і любов’ю, бриніло у наших серцях чарівною мелодією.










понедельник, 19 февраля 2018 г.

Методчас

    Методчас  «Аннотация, ее значение в библиографии» 


     14.02.2018 в библиотеке им. М.Горького  прошел  методчас  «Аннотация, ее значение в библиографии», в котором приняли участие библиотекари  КУ «ЦБС» Белгорода-Днестровска.
   Аннотация – краткая характеристика издания. Она дает ответ на вопрос  «О чем говорится в первичном  документе?» и разъясняет основную тему статьи или книги.
   Библиограф  Станцой М.Ф. ознакомила  коллег с видами аннотаций (общая, аналитическая и групповая; справочная, рекомендательная и специализированная),  их структурой (сведения об авторе, характеристика содержания документа, история создания книги и другие элементы) и методикой составления. Рассказала об особенностях составления аннотации к статье периодического издания.
Слушатели узнали, что существует несколько этапов аннотирования:
 –анализ текста произведения;
-изучение дополнительных источников;
-отбор сведений, характеризующих произведение;
-оформление и редактирование аннотации.

   При выполнении практических заданий библиотекари определяли виды представленных аннотаций, выявляли ошибки, допущенные в них, и предлагали свои варианты написания данных аннотаций.

     В заключение были определены виды библиографической работы, в которых возможно применение аннотации: в аннотированных библиографических списках, в информации о поступлении новой литературы, в составлении буклетов, виртуальных выставках. В качестве примера были представлены аннотированные информационные списки из рубрики «Книжная полка», составленные библиографом М.Ф.Станцой  и рекомендательные списки «Вильгельм Гауф» и «Григорий Остер», подготовленные библиотекарями б-ки им. В.Катаева  Астраханской Н.П.  и Бойчук Н.Г.








понедельник, 12 февраля 2018 г.

Відзначили 100-річчя бою під Крутами.

  29 січня 2018 року в Україні відзначається 100-річчя бою під Крутами. Це одна із найтрагічніших сторінок в історії нашої Держави.

Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
“На порох стерти, перебити!” -
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей — не перемогти!

  Ці рядки український поет Микола Луків присвятив подвигу української молоді - студентам і гімназистам - які 29 січня 1918 року прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи - власні життя.
  На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24-27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Коли українські війська відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400-450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116-130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
   Так закінчилася битва під Крутами. За різними джерелами, українська сторона втратила вбитими від 300 до 400 чоловік, але змогла затримати більшовицьку армію, вигравши для УНР трохи часу. Ця затримка дала змогу Центральній Раді укласти Берестейський мир 9 лютого 1918 року та зберегти молоду Українську Державу.
  В бібліотеках міста Білгорода-Дністровського проведено низку заходів з метою вшанування загиблих під Крутами героїв. Так, бібліотекарі центральної міської бібліотеки ім. М. Горького у співпраці з гарнізонним будинком офіцерів (нач. О.М. Пучинський) провели годину мужності «Крути – наша слава, наша історія» для військовослужбовців Білгород-Дністровського гарнізону, під час якої презентували пам’ятну панораму «Крути: подвиг і трагедія», продемонстрували фільм-хроніку «Крути» та відео подорож по музею «Крути». Впродовж заходу звучали «Крутянська пісня», «Плакала калина».

  Подвиг студентів-крутян став символом мужності та беззастережної любові до власної Батьківщини. За часів радянської влади про бій під Крутами забули на довгих 70 років, до отримання Україною незалежності. Тільки в останні роки історики почали активно вивчати наявні матеріали. І хоча зараз виникає більше питань, ніж відповідей, незмінним залишається один факт: битва під Крутами – одна з визначних сторінок історії України, яку ми маємо пам’ятати.







  Поетичний колаж «Кохання Тараса Шевченко». Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково : щороку навесні Великий Ко...