2 лютого 1812 народився Євген Гребінка - письменник, перекладач, педагог, громадський діяч.             Увійшов в історію літератури як найвидатніший український байкар І половини ХІХ століття.

Євген Павлович Гребінка народився на хуторі Убіжище Пирятинського повіту. Початкову освіту хлопець здобував вдома. З 1825 навчався у Ніжинській гімназії вищих наук, де й почав писати вірші.

1834 року Гребінка переїхав до Петербурга. Викладав там російську словесність у військових училищах. Писав батькам: "Тіло моє було в столиці, а душа далеко − в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка". Місцем дії його байок є Україна, вона вгадується не лише за пейзажем, але й за колоритом характерів.

У червні 1835 року художник Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком. Євген Павлович підтримував Шевченка матеріально, допомагав із самоосвітою, долучився до викупу поета з кріпацтва.

Гребінка збирав твори українською мовою й випускав їх у додатках до журналу "Отечественные записки". Однак у 1839-му видавець Андрій Краєвський відмовився публікувати додатки українською. Згодом із зібраних матеріалів Гребінка уклав альманах "Ластівка". Українською мовою усі твори Євгена Гребінки вперше опублікували 1878 року.

Саме перу Гребінки належить відомий романс "Очи чёрные", який поет присвятив своїй коханій – Марії Василівні Ростенберг:

"Очи черные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные!

Как люблю я вас!

Как боюсь я вас!"

Половину зі своїх 36 років життя Євген Гребінка займався літературною діяльністю, надрукувавши понад 50 повістей, романів та оповідань.

Помер літератор від туберкульозу 15 грудня 1848 року у Санкт-Петербурзі. Його прах перевезли і поховали на батьківщині.