Літературне знайомство «Життя в комедії» .

                                          Мене захоплює в ньому не тільки

досконалість художніх прийомів,

але й натура художника, сповнена

принадності, і висока внутрішня культура.

Й. В. Гете

Літературне знайомство «Життя в комедії» присвячене 400-річчю від дня народження Жана Батіста Мольєра (1622-1673) - французького письменника, драматурга і актора, одного із засновників «Блискучого Театру» відбувається в Публічній бібліотеці.

Ім'я Мольєра відоме, мабуть, кожному і, безперечно, усьому світу. Про нього говорили, писали, починаючи із XVII століття, не згасає інтерес до його генія і донині.

Жан-Батист Поклен (справжнє прізвище) народився 15 січня 1622 року в багатій родині декоратора при дворі короля. Батько був буржуа, тому дав сину гарну освіту та виховання, щоб той продовжив його справу.

Поклен закінчив коледж і здав іспит на звання ліценціата прав. Правда, в 20 років він зрозумів, що не хоче продовжувати роботу батька, а хоче стати театралом.

У 21 рік він поїхав з сім’ї і відкрив свій театр, названий Блискучим. Правда, проіснував театр всього 2 роки і розорив свого власника. Так як він не міг заплатити за боргами, деякий час сидів у в’язниці.

Батько дізнався про це, і заборонив використовувати Жану-Батісту своє прізвище, щоб не ганьбити його. У відповідь на це, Поклен став Мольєром.

Продовживши захоплюватися театром, вже Мольєр організував трупу і гастролював з нею по містах. Так як репертуар створеної трупи був мізерний, Мольєру довелося самому писати сценарії для постановок. Спочатку це були п’єси з одного акта: Вітрогон, Літаючий доктор і інші, не дійшли до сучасників.

Мольєра почали впізнавати, а незабаром він випадково зустрів свого давнього шкільного друга-принца, який порекомендував того самому королю. Так Мольєр став грати в придворному театрі Лувру.

На 1664—1670 роки припадає період найвищого розквіту творчості великого драматурга. Саме в цей час він створює кращі свої комедії: "Тартюф", "Дон Жуан", "Скупий"," Мізантроп", "Міщанин — шляхтич". Всі його п’єси покликані висміювати злісні пороки людей та їх оточення.

За свій норовливий характер і не страх показати життя таким, яким воно є, п’єси Мольєра неодноразово заборонялися, а театр закривався. Незважаючи на це, Мольєр залишався вірним собі і вишукано писав п’єси, підкреслюючи недоліки людей.

17 лютого 1673 року він грав головну роль у п’єсі «Уявний хворий», але не догравши про її кінця, помер.

Літературна спадщина Мольєра налічує понад тридцять комедій. Мольєр виробив власні творчі принципи. Він широко застосовував усі види комізму: перебільшення, фарс, комізм ситуацій, звичаїв і характерів. Але ці комічні епізоди набували цілком серйозного звучання, викривали явища, які принижували людську гідність. Творчість Мольєра мала значний вплив і на подальший розвиток театру, і на розвиток драматургії.