Мій рідний край - окраса України

     «Мій рідний край - окраса України» - під такою назвою в Публічній бібліотеці впродовж тижня тривав краєзнавчій калейдоскоп.

    Рідний край - це місце, де ти народився та пройшли твої дитячі роки. Білгород-Дністровський - унікальний і особливий. Хто в ньому побував хоча б раз, обов’язково захоче повернутися. З чого починається любов до рідного краю? З дитинства ми милуємося рідним будинком та подвір’ям, мальовничою природою, особливими краєвидами. Коли стаємо дорослими – розуміємо, скільки цікавих історичних споруд оточують нас. 

    Це відома на увесь світ Аккерманська фортеця, Церква святого Іоанна Предтечі, або Грецька, розташована всього за 500 м від входу в фортецю. З подвір’я церкви відкриваються прекрасні краєвиди на Дністровський лиман. Церква святого Іоанна Сучавського - покровителя купців і всіх, хто займається торгівлею. Лише в Білгороді-Дністровському, за даними істориків, було три вірменських храми, але донині зберігся лише один. Приємно просто гуляти по тихим брукованим вуличкам. Маленькі будиночки зі ставнями, спокій і умиротворення навколо.

Неможливо умістити розповідь про наше місто в одну годину. А скільки ще неймовірних місць в рідній Україні!? Про це і не тільки впродовж тижня різним категоріям користувачів розповідали в Публічній бібліотеці. В рамках дії проєкту «Коворкінг» в краєзнавчій вітальні відбувалися історико-краєзнавчі заходи. 

    Дуже зацікавили підопічних Білгород-Дністровського районного відділу Філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області та юнацькі аудиторії розповіді бібліотекарів та Олександра Маркевича – краєзнавця, журналіста, головного редактора міської газети «Торнадо». 

Говорили про Міжнародний день пам’яток і визначних місць (відзначається щороку 18 квітня). Переглядали відео-презентацію про пам’ятні місця Аккерману. Згадали почесного громадянина міста Григорія Макаровича Воронова - його роботи можна знайти на вулицях старої чистини міста – це огорожа Собору по вулиці Ізмаїльській, огорожа міського парку «Михайлівський», огорожі на цвинтарях, багато старовинних воріт по вулиці Ізмаїльській, Кишинівській тощо.

    Кожна епоха залишає нам у спадщину пам’ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам’ятки - перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання.