Караван історій про кохання українських
письменників в Білгород-Дністровській центральній бібліотеці ім.Горького
Усе прекрасне
на Землі створене з любові до коханих. Віками ми намагаємось пояснити цей
загадковий стан людини. Не одне покоління письменників, музикантів, художників
виразили це почуття в слові, музиці, картині.
Творчість
будь-якого поета чи прозаїка – це, передусім, історія його кохання, зрад,
інтриг і пристрастей. Такі історії не схожі між собою, кожна має свою родзинку
та особливе значення, і в тому, мабуть, головна принада любові. Для
письменників кохання наче світло в кінці тунелю – без нього життя
перетворюється на темряву, бруд та вічні пошуки себе.
Як любили, переживали палкі, часами й
трагічні, миті життя українські письменники, хто давав літературним геніям
натхнення для творчості, а часом доводив їх до відчаю – саме про цей потаємний
досвід їхніх сердець і розповів караван історій «Любов наснага – любов журба»,
який пройшов 21 лютого в центральній міській бібліотеці ім. М. Горького. А епіграфом
заходу стали слова відомого українського поета Василя Симоненка:
Мені здається,
- може, я не знаю,
Було і буде так
у всі часи:
Любов, як
сонце, світу відкриває
Безмежну велич
людської краси.
І тому світ
завжди благословляє
І сонце, що
встає, і серце, що кохає.
На зустрічі
була представлена низка історій кохання українських класиків – Григорія
Сковороди, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Павла Тичини,
Олександра Довженка, Олени Теліги, Василя Симоненка. Кожну історію було
прикрашено українськими ліричними піснями у виконанні творчого колективу
«Колорит» (керівник В. Кисса), які не залишили байдужим нікого з присутніх,
сприяли теплій та затишній атмосфері заходу.
Музика кохання
звучить в кожному з нас. Нехай доля буде прихильною і подарує кожному вірне і
щасливе кохання, щоб розквітло воно добром і любов’ю, бриніло у наших серцях
чарівною мелодією.
Комментариев нет:
Отправить комментарий