25 грудня 1979-го Радянський Союз
ввів свої війська до Афганістану - так почалася Афганська війна. Вона тривала
більше дев’яти років – до 15 лютого 1989-го, коли останній
солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця
дата увійшла в новітню історію як День
пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День
вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Сучасна
Україна не має права забувати своїх “ветеранів Афгану”. Багато з них не обирали
свою долю, а були змушені йти за наказом. Їм довелося воювати в надзвичайно
тяжких умовах. Це були молоді солдати,
командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, склали
екзамен на зрілість. Наш край теж не обійшла афганська трагедія.
Бібліотека
ім. М.Горького спільно з міським відділом пробації підготувала історичний відео-репортаж «Дороги
пам’яті – дороги Афганістану», на який були запрошені ветерани афганської війни – полковники
запасу М.О.Гончарук, І.О.Лавриненко та голова Білгород-Дністровської спілки
воїнів-інтернаціоналістів Є.П.Пітюков. Які випробування випали на їхню долю під
час війни, як склалося їхнє життя у
післявоєнні роки, які поради та побажання молодому поколінню – про це наші гості
розповіли присутнім підопічним відділу пробації.
Афганістан
- це мужність воїнів, це вірність дружбі, це взаємовиручка і взаємодопомога. За
кожним воїном-афганцем - своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у
безсмертя. Багато молодих воїнів-інтернаціоналістів були нагороджені орденами і
медалями. Але найвищою нагородою для
тих, хто уцілів , є життя, а для загиблих – пам’ять. Давайте ж і ми з вами
будемо пам`ятати та шанувати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто
пройшов через війну і для кого вона триває й досі: у спогадах, у снах, у
думках. Вони цього заслуговують. А їх
безцінний бойовий досвід потрібний для
наступних поколінь. Зі святом вас, шановні воїни-афганці!
Комментариев нет:
Отправить комментарий