Книги Ирины Рябченко-Бессараб в библиотеках Белого города!

    7 октября 2022 года, по просьбе нашего автора - прозаика и поэтессы Ирины Рябченко-Бессараб, которая на данный момент не может находиться здесь в Украине (находится в Италии), состоялась передача её вновь изданных сборников в библиотеки Белгорода-Днестровского. Просьбу автора исполнили председатель АЛБ "Буджак" Игорь Параденко и директор Дома культуры с. Шабо Алла Винокур.

     Заведующая Белгород-Днестровской публичной библиотекой (им. М.Горького) М.Ф. Станцой, от лица персонала библиотек, поблагодарила автора за оказанное внимание и подарки, пожелала новых творческих успехов и скорейшего возвращения домой...

Осінній сад

     6 жовтня в Публічній бібліотеці зібралося чудове товариство на свято праці та долі «Осінній сад», яке присвячене Міжнародному дню людей похилого віку та Дню ветерана.

    Піклування про людей похилого віку – справа всього суспільства, адже саме старші люди зберегли для нас найкращі національні традиції, навчили долати труднощі та бути достойними свого краю і держави.

    Багато ніжних слів та щирих побажань почули наші гості від ведучих про досвідчених, мудрих, добрих читачів поважного віку. Чимало випробувань, болю і втрат довелося їм пережити, та вони зберегли гідність, віру, любов, яку пронесли через все своє життя.

Бібліотекарі підготували розважальну програму з улюбленими піснями, гумористичною сценкою, веселою вікториною, а наостанок - традиційне чаювання зі смаколиками.

    Шановні читачі поважного віку! Прийміть слова глибокої вдячності за все, що зроблено вами заради нашого майбутнього. Ваша праця, подвиг, ставлення до людей – це приклад для наслідування сучасній молоді. Нехай осіння пора, в яку ви вступили, буде світлою й ласкавою, сповненою душевним теплом, увагою і турботою близьких!

День Бібліотекаря

 Всеукраїнський День бібліотек відзначають щорічно в Україні 30 вересня. Сьогодні, з нагоди свята, міський голова Віталій Граждан та секретар міської ради Олександр Скалозуб привітали співробітників бібліотечних закладів та вручили Центральній міській бібліотеці смарт-телевізор.

Вітаючи колективи міських бібліотек з професійним святом Віталій Граждан зазначив: «Бібліотеки сьогодні – це не просто читальні, а простори з інформаційною складовою, які завдяки впровадженню новітніх технологій вдало перетворюються у простори для спілкування та творчості. І все це відбувається завдяки людям, які працюють у них. Вітаю кожен колектив з професійним святом і дякую за вашу працю!»

Також, з нагоди Всеукраїнського Дня бібліотек, почесними грамотами міського голови було нагороджено:

Світлану Влезько - завідувача бібліотекою-філією ім. Лесі Українки;

Ірину Возну - завідувача відділом обслуговування дітей та юнацтва Центральної бібліотеки;

Марину Станцеву - заступника директора Центральної бібліотеки;

Аллу Уманець - директора Центральної бібліотеки.

Слід зазначити, що в Білгороді-Дністровському функціонує Центральна міська бібліотека та відділ з обслуговування дітей та юнацтва, а також 3 бібліотеки-філії. Всі вони створені для дозвілля мешканців міста різного віку – дітей, юнацтва та дорослих.

 В Публічній бібліотеці діє виставка, присвячена 125й річниці від дня народження Вільяма Фолкнера -- американського письменника, прозаїка, лауреата Нобелівської премії з літератури.

ФОЛКНЕР Вільям Гаррісон народився 25 вересня 1897 на Півдні Америки у штаті Міссісіпі, з яким була пов'язана історія його сім'ї. Історія та легенди американського Півдня та перекази його власної родини стали матеріалом найвідоміших творів Фолкнера. Однією із родинних легенд було життя прадіда Фолкнера, на честь якого майбутнього письменника назвали Вільямом.

У Фолкнера змалечку проявився талант оповідача. У 12 років він випускав рукописну газету. На запитання вчителя про плани на майбутнє завжди відповідав, що хоче стати письменником, як його прадід.

У 17 років Фолкнер познайомився з 21-річним випускником університету Ф. Стоуном, котрий став його другом на все життя. За порадою товариша Фолкнер перечитав.

Помер письменник 6 липня 1962 р. у лікарні, куди йому довелося лягти, після того як він упав із коня, поховали його на кладовищі в Оксфорді. Його духовним заповітом можуть слугувати рядки із листа до М. Каулі: "У мене одне бажання — зникнути як окремий індивідуум, піти у небуття, не залишити в історії ні слідів, ані сміття, лише видані книги... Нехай підсумок та історія мого життя виразяться в одній фразі моєї епітафії та некролозі; він створював книги".

 Інтернет-подорож «Бійці невидимого фронту » до Дня партизанської слави відбувся в Публічної бібліотеки 22 вересня. Це свято вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Другої світової війни. Його було встановлено Указом Президента України в 2001 році, на честь 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в нашій державі.

Дії партизанських загонів та підпільних організацій у роки Другої світової війни нанесли непоправні втрати боєздатності противника та наблизили День Перемоги над нацистами та їхніми союзниками.

 10 вересня відзначається День українського кіно.

День українського кіно – свято всіх причетних до створення вітчизняного кінематографа, а також його відданих поціновувачів. Цей день встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно.

Багато фільмів було створено за мотивами художніх творів, тому Публічна бібліотека представляє виставку книг, за якими було знято художні фільми.

Ви приємно здивуєтеся, дізнавшись, що фільми "За двома зайцями", "Д`Артаньян і три мушкетери", "Тарас Бульба", "У пошуках капітана Гранта", "Двадцять років по тому", "Місце зустрічі змінити не можна", "Пригоди Тома Сойєра", "Циган", "Захар Беркут" та безліч інших знято на кіностудіях України.

І ще більшим сюрпризом стане інформація про фільми (понад тридцять) , зняті у нашому рідному місті. Про це розповідатимуть буклети, підготовлені співробітниками бібліотеки.

Дивіться фільм! Читайте книгу!

30 серпня користувачі Публічної бібліотеки читали гуморески Павла Прокоповича Глазового, який народився рівно 100 років тому.

Павло Глазовий – один з найпопулярніших українських гумористів. Його вірші додають людям настрою, допомагають побачити в житті більше світлого, радісного, стати добрішими. Сьогодні складно знайти людину, яка б ніколи не чула дотепних і водночас таких мудрих усмішок Павла Глазового.

Провідний жанр Павла Прокоповича — лаконічна мініатюра, що давала можливість найкоротше, але в той же час влучно, вималювати картину, крилатою фразою викликати добру посмішку читача чи убивчий сміх, якого, як свого часу Гоголь казав, «боїться навіть той, хто вже нічого не боїться».

Павла Глазового без перебільшення можна назвати патріотом своєї країни. Він ніс культуру в народ своїм дотепним словом...

Гуморески-усмішки Павла Глазового — це яскрава сторінка в українській поезії, бо все життя митець дотримувався девізу: «Я так люблю здоровий сміх, веселий сміх, що гріє всіх»!

Гумор Павла Прокоповича — доброзичливий, веселодайний. Його байкам притаманні дотепність і влучність. Чимало байок та мініатюр мають риси народного анекдоту.

Гуморески Глазового - життєві, тому і зробили його легендою ще за життя. Притаманні поету любов до рідної землі, до свого народу, вболівання за українську мову, українське мистецтво, донесені до людей в гумористичній формі, допомогають їм переосмислити своє буття.

Гуморески Павла Глазового входили до репертуару народних артистів України Андрія Сови, Анатолія Паламаренка, Валентина Дуклера, Анатолія Литвинова, Ніни Крюкової, Володимира Калашникова та багатьох інших майстрів сміху. Поет який любив веселий здоровий сміх був щасливий від того що пише простим людям...