День вишиванки

День вишиванки в бібліотеці

   Вишиванка в Україні завжди відігравала велику роль. Це наш український фольклор, наш національний оберіг і ідентичність України. Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки. Вишиванка ніколи не була простою одежиною. Вона - символ сім’ї, культурних цінностей та надбання українського народу протягом століть. Дівчата готували собі вишиванки як посаг, дарували вишиті сорочки коханому парубку. Тогочасну українську хату неможливо було представити без чарівної скрині з вишитими сорочками для господаря та господині. Вишиванки були сімейним скарбом, а вміння прикрашати сорочки вишивкою – мистецтвом, що передавалося з покоління в покоління.

  Сьогодні вишиванки одягати стало модно, стильно, це прояв гордості, патріотизму та ознака національної приналежності.

   17 травня – до Дня вишиванки, в центральній міській бібліотеці

ім.М.Горького відбувся бібліотечний подіум «Кольорове свято візерунків». Вишиванка – це не просто одяг, це оберіг нації. Ми вбираємось в вишиванки не тільки для краси а ще й для того, щоб зберегти наш рід. А головне показати всьому світу, що є така країна – Україна, яка має свою національну культуру, звичаї, традиції, історію.

буклет "День Європи"

буклет

Publish at Calameo

Пам'ятки Б-Дністровського

Урок библиографии

Традиционный урок библиографии  прошел в центральной городской  библиотеке им. М.Горького. Учащиеся 9Б класса городского лицея (классный руководитель Сахарова Т.И) узнали о справочно-библиографическом аппарате библиотеки, его применении в работе. На практике определили разницу в построении алфавитного и систематического  каталогов, ознакомились со  систематической картотекой  статей.  Особый интерес вызвал краеведческий каталог, где собрана информация об истории  города и края.

Библиограф  М.Ф.Станцой  рассказала о принципах расстановки фонда, о том, как при помощи СБА  можно быстро найти необходимую информацию.

Урок прошел оживленно, дети активно участвовали в работе, интересовались деятельностью библиотеки, ее историей. 

"Місто, яке надихає…»

              Краєзнавчий поетичний нон-стоп «Місто, яке надихає…»

  В роботі центральної міської бібліотеки ім. М. Горького значне місце займає популяризація творчості місцевих авторів, сформовано та постійно поповнюється фонд краєзнавчої літератури та працює краєзнавча вітальня. Наше мальовниче місто, зі своєю неповторною красою та багатовіковою історією, завжди надихало поетів і письменників:

Мій рідний стоголосий краю!
Де б не була, до тебе я вертаюсь.
Люблю тебе безмежно та пишаюсь…
(В. Полева)

 Тому цьогорічний Всесвітній день поезії ми відзначили, організувавши краєзнавчий поетичний нон-стоп «Місто, яке надихає…» . У читальній залі зібралися члени асоціації літераторів «Буджак» - Ігор Пораденко, Фелікс Закіров, Борис Устименко, Володимир Дудаш, Ірина Рябченко, Павло Антонов, Ірина Зіміна, Анатолій Задорожний, Ольга Кардаш, Надія Байлук, Ксенія Кисіль. Вони представили шанувальникам поезії кращі взірці своєї творчості, присвячені нашому краю. Олег Крупп та Ольга Хорощенко об’єднали свої вірші з музикою, виконавши їх під гітару. Співробітники бібліотеки присвятили нашим поетам, які дарують оточуючим тепло серця, добрий настрій, які гарним словом доносять до нас красу і велич рідного краю відео – презентацію «Моє Біле місто».
Для кожної людини найдорожча та земля, той край, де вона народилася та живе. З любові до отчої землі починається все: молодість і чесність, гідність і повага до старших, а відтак – відповідальність за долю України. Поетичне слово наших талановитих земляків містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу, будучи справжнім духовним скарбом рідного краю.

Поэты Аккермана о весне, о женщинах, о любви

Літературно-поетична година

   Літературно-поетична година "Грані таланту Кобзаря".

  Тарас Григорович Шевченко за сучасних українських реалій актуальний як ніколи. Щороку в Україні відзначають "Шевченківські дні" , які потрапляють на роковини народження і смерті поета. В центральній міській бібліотеці ім. М. Горького для військовослужбовців відбулась літературно – поетична година «Грані таланту Кобзаря», а також була оформлена виставка – присвята «Плин вічності крізь слово Кобзаря». Інна Таран розповіла присутнім про окремі миті життя вірного сина свого народу - Тараса Григоровича Шевченка. 

   Ми знаємо, що Шевченко прожив лише 47 років. 24 з них провів у кріпацькому рабстві, 10 років - у тюрмах та на засланні, решту майже постійно знаходився під недремним жандармським оком, воював із нестатками , нуждою та самотністю, помирав у казенній комірчині, не здійснивши навіть природної людської мрії про сімейний затишок у власному куточку. Але палке серце поета не раз наповнювалось великим вогнем любові. Без неї життя Шевченка було б зовсім тяжким. Тому одна із відео-презентацій, яка називалася «Тарасова любов», була присвячена саме жінкам у житті великого Кобзаря. Але не менш багата і цікава творчість Шевченка - художника.

    Природа щедро наділила поета великим талантом. Мистецька спадщина Шевченка нараховує близько 1200 робіт. З окремими роботами Шевченка присутні познайомилися під час перегляду відео «Шевченко – художник».
   У духовній історії України Шевченко посів і досі беззастережно посідає виняткове місце. Значення його творчої спадщини для української культури важко переоцінити. Його "Кобзар" започаткував новий етап у розвитку української літератури і мови, а його творчість стала визначним явищем не тільки українського, а й світового мистецтва.