8 січня в Публічній бібліотеці відбулася арт-зустріч «Нові горизонти натхнення» та майстер-клас з техніки плетіння макраме, який провела  талановита майстриня Олена Касьянюк (Elen Kas).

Серед різних напрямків декоративно-прикладного мистецтва макраме (вузлове плетіння)- одне з найдавніших. Вважають, що першими, хто почав займатись вузловим плетінням, були мореплавці. Більшість морських вузлів використовується і сьогодні.

В нашій країні цей вид рукоділля з'явився наприкінці 19-го - на початку 20-го століття. Наші бабусі прикрашали торочками весільні рушники, скатертини та серветки, а хустки - каймою і китицями.

В останні роки мистецтво макраме переживає нову хвилю визнання. Речі, зроблені своїми руками, мають особливе значення. І це відчули присутні на заході креативні особистості прекрасної статі нашого міста, серед яких волонтерки, майстрині, письменниці, бібліотекарки.

Щиро вдячні пані Олені за проведений майстер-клас, за корисне і змістовне дозвілля.

Наразі в бібліотеці експонується виставка виробів у різних техніках місцевої майстрині Олени Касьянюк (Elen Kas).

 

 

Виставка - портрет «Поет, якого не скорити»

До 90-річчя від дня народження українського поета-шістдесятника,  лауреата Шевченківської премії, журналіста Василя Симоненка у Публічній бібліотеці експонується  виставка - портрет «Поет, якого не скорити». Запрошуємо ознайомитись із феноменальними творами митця, які з роками не втрачають новизни та вишуканості, тому завжди актуальні й незрівнянно-прекрасні. 

Василь Симоненко народився 8 січня 1935р. в с. Біївці на Полтавщині. Він належав до славної когорти «шістдесятників» – поетів, літературознавців, критиків, що мали гостре соціальне чуття і глибоко вболівали за національну гідність. Вони закликали націю до пробудження від байдужості. Нескорений, як Прометей, з гарячою і пристрасною натурою, непримиренний до ворогів українського народу, великий патріот своєї Батьківщини, щирий і добродійний, він увійшов в літературу, як поборник правди і добра.

Світлі, емоційні, витончені, глибокі – такі справжні і такі впізнавані вірші Василя Симоненка. Він як ніхто вмів писати про любов – до коханої дівчини, до України, до світу, в якому не жив, а палав, мов передчуваючи короткочасність свого життя. Це життя обірвала радянська система, як і життя багатьох талановитих українців, які могли б дожити до наших днів: змінювати хід історії, формувати культуру, впливати на національну свідомість декількох поколінь.