Голос ніжності і правди

 6 січня виповнюється 125 років від дня народження Володимира Сосюри — українського письменника, поета-лірика, автора понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», козак Армії УНР.

Народився він на станції Дебальцеве (Донецька область) у шахтарській багатодітної родині. Дитячі роки пройшли в селищі Третя Рота, на берегах річки Сіверський Донець.

З 11 років хлопець іде працювати: спершу до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурається випадкового заробітку.

Писати вірші Володимир Сосюра почав з 14 років.

Після смерті батька (1915 р.) йде працювати на шахту, потім знову повертається до школи.

Брав участь в Українській революції, спершу в армії УНР, пізніше в Червоній армії.

У 1917 році лисичанська газета “Голос рабочего” друкує вірш “Плач волн”, згодом “Чи вже пора”.

Перша збірка поета вийшла у 1921 році і мала назву «Поезії» та поема “Червона зима”. Після їх публікації він став популярним.

По закінченні громадянської війни вчився в Комуністичному університеті в Харкові (1922—23) і на робфаці при Харківському інституті народної освіти (1923—25).

У 1922p. виходить друга збірка В. Сосюри — на той час студента Харківського університету — “Червона зима”.

Протягом десятиріччя (1922—1932) поет побував у багатьох літературних організаціях, наприклад, у “Плузі”, “Гарті”, ВАПЛІТЕ та інших

У 30-х роках Сосюра багато над перекладами творів О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Блока, І. Петникова.

У 1936 році поета знову приймають до Спілки радянських письменників (у 1934 був виключений “за націоналістичні ухили”).

У 1937р. В. Сосюра починає працювати над романом у віршах “Червоногвардієць”, який закінчує 1940р.

З початком Другої світової війни письменник виїздить до Уфи. В.Сосюра працював військовим кореспондентом фронтової газети “За честь Батьківщини” бере участь у роботі українського радіокомітету, виступає як пропагандист і агітатор, виїздить на фронт. 1944р. поет повертається до Києва.

У 1948 Сосюру відзначено найвищою тоді нагородою — Сталінською премією.

Незважаючи на хворобу серця письменник багато працював — з’являються збірки “Лірика” (1959) і “Близька далина” (1960), “Поезія не спить” (1961), “Щастя сім’ї трудової” (1962) і “Якби помножити любов усіх людей” (1963).

В останні роки свого життя письменник написав автобіографічний роман “Третя рота”.

Останніми творами В. Сосюри є поема “За владу Рад” (1964), останніми збірками — “Осінні мелодії” і “Весни дихання” (1964) .

В 1951 він знову зазнав обвинувачення у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну», яка була написана 1944 року.

У 1963 році отримав Шевченківську премію (за збірки поезії “Ластівки на сонці” і “Щастя сім’ї трудової”).

Помер 8 січня 1965 року. Похований у місті Києві, на Байковому кладовищі у Києві.

Цікаві факти про Володимира Сосюру!

У дитинстві він захоплювався творчістю: Т.Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Пушкіна, М. Лермонтова.

Володимир Сосюра був двічі засуджений до страти. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися поезіями й пожаліли талановитого юнака.

Упродовж життя видав понад 80 поетичних збірок.

Зима іде -- новорічне свято веде

 

Народні свята й обряди – один з важливіших елементів духовної культури українців.

Прадавні обряди тісно пов’язані з порами року та відповідною до них працею в полі та господарстві. Це були весняні, літні, осінні, зимові, а також родинні свята. З часу прийняття християнства упродовж віків різні вірування, традиції і звичаї наших предків злилися з християнськими обрядами в одну гармонійну цілість і надійно оберігають духовний зв’язок. Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та нічого не втративши передати іншим поколінням. ця тема поєднала бібліотекарів та гостей заходу в Публічній бібліотеці на народознавчій вечірці «Зима прийшла – новорічні свята привела».

 Після відзначення Нового року в січні ще є такі свята: 13 січня - Преподобної Меланії Римлянки. Народні назви свята - Меланки, Щедрий вечір, Щедра Кутя. У давнину цей день завершував рік, а наступний за ним Василя – відкривав новий. 14 січня – День Святого Василя Великого. Василь вважається покровителем землеробства. Цей день присвячується гаданню, оскільки вважалося, що гадання на День Василя завжди збуваються.

Здавна дівчата ворожили, бібліотекарі теж підготували цікаві передбачення для гостей вечірки і кожен отримав своє. 14 січня - Старий Новий Рік. 18 січня – Надвечір’я Богоявлення. Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий вечір. 19 січня – Богоявлення Господнє. Хрещення Господа Бога і Спаса Нашого Ісуса. День прийняття Ісусом Хрещення на річці Йордан від Івана Хрестителя. Вважається що на Водохреща вода набирає цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні та духовні хвороби.

Даний захід був цікавим та змістовним - лунали вірші, гуморески, щедрівки, відбулися різноманітні конкурси.

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

 
    14 грудня наша країна відзначає День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

    

    Наслідки цієї катастрофи ми відчуваємо і до цього дня, та неможливо навіть уявити, якими вони могли б бути, якби не самовідданість людей-ліквідаторів. Ця територія й досі вважається зоною відчуження.

    До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в КУ «Публічна бібліотека Білгород-Дністровської міської територіальної громади» експонуються інформаційні літературні зони «Наслідки не стерти нам ніколи…», на яких розміщені документальні і художні твори, що висвітлюють жахливі наслідки аварії, фотографії тих, хто ціною власного життя врятував світ, статті з періодичних видань.               Ліквідатори Чорнобильської катастрофи приклад самопожертви та самовідданості. Тож у День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС низько схиляємо голови перед тими, хто віддав життя, зупиняючи ядерний смерч, хто відвів біду від прийдешніх поколінь.

Всеукраїнський тиждень права

  

    З 5 по 10 грудня в бібліотеках міста проходить Всеукраїнський тиждень права. Ця подія вже стала традиційною і відбувається впродовж тижня, включаючи 10 грудня – День прав людини, який у світі відзначається в пам’ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини.

    У Публічній бібліотеці відбулися правові турніри «Молодь і закон» для студентської аудиторії та правові тренінги «Є обов’язки у тебе, їх виконувати треба» для школярів середнього шкільного віку. Бібліотекарі розкрили зміст понять «права» та «обов’язки», ознайомили з Декларацією прав дитини, Конвенцією ООН про права дитини, Конституцією України.

Всесвітній день боротьби зі Снідом

  
   Всесвітній день боротьби зі Снідом (World AIDS Day) щорічно відзначається 1 грудня. Цей День став одним з найбільш важливих міжнародних днів, пов'язаних з питаннями охорони здоров'я, і однією з ключових можливостей підвищення інформованості. У всьому світі сьогодні говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе ця глобальна епідемія, про масштаби цієї трагедії, про те, що ця чума 20, а тепер вже і 21 століття, загрожує існуванню людства.

   

 До цієї дати в Публічній бібліотеці відбулася інформаційна година «СНІД: подумай про майбутнє». Захід супроводжувався відеороликами. Розглядалася історія вивчення і поширення даного захворювання, також бібліотекарі розповіли про життя відомих та талановитих людей, що захворіли та померли від СНІДу.

3️⃣0️⃣0️⃣-РІЧЧЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

     МОРСЬКІ ПРИКОРДОННИКИ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ЗАХОДІВ, ПРИСВЯЧЕНИХ ОДНІЙ З КЛЮЧОВИХ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ ПОДІЙ 2022 РОКУ             

     Напередодні ювілейної дати в публічній бібліотеці Білгород-Дністровської громади, моряки-прикордонники взяли участь у літературному екскурсі «Особистість поза часом і простором» присвяченому видатному діячу.

   Охоронці морських кордонів говорили про життєвий та творчий шлях Григорія Савича Сковороди, пригадали та знову пізнали рядки творів письменника, знайомились з ілюстраціями до них. Також військовослужбовці взяли участь у літературному квесті, в ході якого продовжували афоризми філософа та розшифровували його найвідоміші вислови.
«Його називали найвільніша людина на землі, слава української, європейської і світової філософії – Григорій Сковорода.

    Сам же він ніколи не називав себе філософом. А свої трактати, листи найчастіше підписував так: «старець», «старчик», «пустельник» або «студент Григорій Сковорода». Першу половину життя Сковорода провів у мандрах за знаннями: обійшов пів університетської Європи, а в другій половині розносив набуті знання по рідній землі. Поет вірив, що домандрує до такої людини, котра потребуватиме і його поради. Але духовна кар’єра не приваблювала мислителя. У свідомість сучасників і нащадків Г. Сковорода увійшов, як народний вільнодумний філософ, мандрівний учитель життя»,- зазначив Валентин Іванович.
  

  
   Сковорода жив, пізнавав світ і творив в дорозі. Постійно мандрував, постійно, так би мовити, користувався простором… Його думки бігли натрудженим шляхом за горизонт. Філософ стверджував: «Життя ж наше – подорож». Мислитель Г. Сковорода вважав, що людина має два серця: старе і нове. У людини, з одного боку, є старе, або земне, матеріальне, гріховне, інстинктивне серце, а з іншого – нове і чисте, спокійне, тихе, вічне і прозорливе».

    Кредо Г. Сковороди: жив, як учив, і вчив, як жив.

    Життя не розходиться з принципами. Життя, як жанр. І це викликає захоплення. Іншого такого представника практичної моральної філософії немає.
Саме в рік, коли Україна відзначає 300 років з дня народження Г.С. Сковороди, російський агресор знищує його музей в с. Сковородинівка, де завершив свій земний шлях видатний філософ. Захисники, курсанти та присутні гості зійшлися в думці, що українську культуру знищити неможливо.

Ціна хлібної скоринки

    Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років. В 2022 році цей День відзначається 26 листопада. Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Смуток огортає душу, коли вчитуєшся і осмислюєш написані в книжках події тих часів, слухаєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була.

    В Публічні бібліотеці експонуються різноманітні книги та посібники на платформі пам’яті «Голодний рік, як чорна п’ятниця над краєм змореним літав», що розповідають про причини та наслідки голодоморів на території Бессарабії.

    Саме література краєзнавчого характеру має великий попит серед користувачів. Кожна книга з цих виставок - окремий місточок, що єднає нас з минулим, допомагає розібратись в білих плямах історії нашої Держави.