81 рік тому, на світанку 22 червня 1941 року, фашистська Германія без оголошення війни нанесла масований нищівний удар по аеродромах і залізничних вузлах, по військово-морських базах та місцях розквартирування військових частин, по багатьох мирних містах , де жили, працювали і мріяли звичайні люди… Так 22 червня стало однією з найскорботніших дат в історії усього людства, днем початку найкровопролитнішої війни, яка тривала майже чотири роки.

Україна стала епіцентром бойових дій. За перемогу над нацизмом український народ заплатив неймовірно дорогу ціну, втративши п’яту частину населення. На фронті загинули понад мільйон українців, майже стільки ж військовополонених і 3,9 млн мирних жителів були знищені окупантами, на примусові роботи до Германії було вивезено близько 2,5 млн осіб. На цілковиті руїни перетворилося понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл. У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Виставка-реквієм «Стогнала земля від біди і тривоги» присвячується пам'яті тих, хто так і не повернувся з війни, тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар, і тих, чиї життя були покалічені і зруйновані у цій страшній війні.

 

Історичні події  різних епох та різні народи накладають свій відбиток на розвиток тієї чи іншої території. Ми живемо у багатонаціональному краї з багатою культурою та історією, тому природно, що народи, які населяли наш край, чинили на нього свій вплив.

10 червня  в нашій краєзнавчій вітальні відбулося  обговорення на тему «Біле місто на Дністрі:  впливи народів, які його  населяли». Спочатку Марина Станцой представила тематичний список та  огляд літератури  з  фонду нашої бібліотеки  на цю тему.

 Потім слово взяв наш гість – журналіст, автор краєзнавчо-просвітницької   ініціативи  «Аккерманіка»  Олександр Маркевич. Цікавим  та пізнавальним став для присутніх його  віртуальний екскурс в історію Аккерману  від античності до сучасності, розповідь про  народи, які жили тут в різні епохи, про  їх вплив та   значення для розвитку нашого краю. 

 

 До неділі юнацької книги пропонуємо всім любителям читання відеодегустацію літературних творів

"Читати, щоб бути в тренді!"

 14 березня в Україні відзначають День Українського добровольця. Саме цього дня 2014 року з Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях відправилися перші добровольці, де почали підготовку до участі в боротьбі за територіальну цілісність України.

З метою зміцнення патріотичного духу в суспільстві, підвищення суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань відзначення Дня Українського добровольця було винесено на державний рівень.

Онлайн – презентація «Український доброволець – взірець патріотизму» - вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.

 Виставка-вшанування «Тарас Шевченко – провісник долі України» присвячена 208-ій річниці від дня народження всесвітньовідомого українського поета та художника. Великий Кобзар, так його назвав український народ, полонив серця мільйонів людей своїми неймовірно красивими віршами про Батьківщину, які й досі актуальні. Його творчість знає і любить не тільки Україна, але й увесь світ.

Його твори як молитва за кращу долю нашої держави. У його поезії лунає сильний дух, віра, нездолане прагнення українців до справедливості та бути господарем своєї рідної землі.

Літературна спадщина Шевченка, особливо поезія, вважається основою сучасної української літератури й літературної української мови. Шевченкове слово – це символ свободи та правди, це гордість української мови, якою ми пишаємося.

Тарас Шевченко носить горде ім’я – Українець. Він став символом українського народу, який він любив, оспівував та звеличував. Тож, славімо нашого великого Кобзаря!