Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його. З метою привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства щорічно проводиться міжнародна акція «16 днів проти насильства». Дати проведення акції (із 26 листопада по 11 грудня) є символічними. Вони створюють своєрідний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства ( у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок), боротьби зі СНІДом, рабством та дії щодо захисту прав людини. «За світ без насильства» - так називається цикл наших виставок в межах акції «16 днів проти насильства». «Зупинимо насильство над жінками» (25 листопада- Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками) «Попереджений – значить захищений» (1 грудня -Всесвітній день боротьби зі СНІДом) «Мистецтво жити разом» (3 грудня - Міжнародний день людей з інвалідністю) «Булінг: правові аспекти» (10грудня - Міжнародний день прав людини)

Революція Гідності – це термін, який визначає політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від курсу на Європейську інтеграцію. Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності. Матеріали виставки - історичної події «Ми є народ, якого не здолати» розповідають про етапи Єврореволюції, про життя Майдану в ті дні вже восьмирічної давності. Український народ повірив у своє майбутнє і довів, що нація спроможна на захист своєї свободи. Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства. Але ці зміни дісталися нам дорогою ціною - ціною дуже багатьох людських втрат. Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Передовсім вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Кожен з нас - частинка народу, який творить нову історію України, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети.

«Усі люди мають недоліки - хто більші, хто менші. Ось чому і дружба, і допомога, і спілкування були б неможливими, якби не існувало між нами взаємної терпимості» Г. Гвічардіні - італійський історик, філософ-гуманіст 16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності. Що означає поняття «толерантність»? Чи завжди ми в житті толерантні до інших людей? Які якості має толерантна людина, і як їх виховати в собі? Відповіді на ці та багато інших запитань дає наш мультимедійний урок «Стосунки рівності й поваги».

• «Той, хто бажає побачити живого Бога, хай шукає його не на пустому небосхилі власного розуму, а в людській любові». • «Кожна людина відповідальна перед усіма людьми за всіх людей і за все». • «Милосердя є найвища форма людського існування». • «Краса врятує світ». • «Перестати читати книги — отже, перестати мислити». Це лише декілька цитат Федора Михайловича Достоєвського (1821 - 1881) – одного із найзначніших і найвідоміших російських письменників та мислителів, творчість якого знають та вивчають у всьому світі. До 200-річчя видатного письменника Публічна бібліотека Білгород-Дністровської територіальної громади підготувала виставку - літературний портрет « Достоєвський і його світогляд» . Творчість Достоєвського — це наче вир ідей і пристрастей. Він весь у пошуках. В його світогляді зійшлися дві тенденції: одна — спасіння тільки «общиною», «скопом», і то рівно для всіх, хоч і ціною свободи одиниць, а друга — спасіння душ у моральній силі одиниці. Багато творів Достоєвського містять сильний акцент на християнстві та його посланні про абсолютну любов, прощення та милосердя, досліджені у царині його особистості, яка зіткнулась із усіма життєвими негараздами. Серед найвідоміших його творів: «Злочин і покарання» (1866), «Ідіот» (1869), «Демони» (1872) та «Брати Карамазови» (1880). Багато літературознавців оцінюють Федора Достоєвського як одного з найбільших психологів світової літератури, вважаючи його справжнім дослідником людської душі, який вплинув на розвиток літератури всього світу і духовний розвиток людства в цілому.

Велична, щедра і прекрасна мова, Прозора й чиста, як гірська вода. Це України мова барвінкова, Така багата й вічно молода! «Лунай, величне наше слово!» - так називається історичний огляд, присвячений Дню української писемності та мови, що відзначається в нашій країні щорічно 9 листопада. За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця - письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури – "Повісті минулих літ" , і дослідники вважають, що саме з Нестора- літописця і починається писемна українська мова. Українська мова є національною мовою українського народу і бере свій початок із глибини віків. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Весь світ віддає шану великим володарям українського слова — Т. Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цю спадщину, котру треба примножувати та оберігати. Українська мова - це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури. Отже, вітаємо всіх шанувальників рідного слова з Днем української писемності та мови!